Будова атома

Історія моделей будови атома:

• Давньогрецька філософія: У V столітті до н.е. Демокріт вперше висунув ідею атомів як невидимих, неділимі частин матерії. Він вважав, що атоми різняться за формою і розміром.
• Дослідження в XVIII-XIX століттях: У 1803 році Джон Дальтон запропонував першу наукову модель атома, стверджуючи, що атоми — це маленькі, неподільні частинки, які комбінуються у прості пропорції, щоб формувати сполуки. Дальтон також ввів поняття атомної маси.
• Модель Тома: У 1897 році Джозеф Джон Томсон відкрив електрон і запропонував модель "пудингового хліба", де негативно заряджені електрони розміщуються у позитивному заряді, схожому на тісто.
• Модель Резерфорда: У 1911 році Ернест Резерфорд провів експеримент з альфа-частинками і виявив, що атом має ядро, яке містить більшу частину його маси і позитивний заряд. Він також висунув ідею, що електрони обертаються навколо ядра.
• Модель Бора: У 1913 році Нільс Бор удосконалив модель атома, ввівши поняття квантових орбіт. Він пояснив, що електрони можуть перебувати лише в певних енергетичних рівнях і що переходи між ними супроводжуються випромінюванням або поглинанням світла.
• Квантова механіка: У 1920-х роках почали розвиватися квантові моделі, які виявили, що електрони мають і хвильові, і частинкові властивості. Ервін Шредінгер розробив хвильову функцію, яка описує ймовірність знаходження електрона в певній області простору.
• Сучасні моделі: Сьогодні атоми описуються в термінах квантової механіки. Моделі, такі як електронні оболонки і орбіталі, дозволяють детально розглядати розподіл електронів навколо ядра, а також пояснюють хімічні властивості елементів.

Ця історія відображає поступове розширення нашого розуміння атомної структури, яке стало можливим завдяки науковим відкриттям і технологічному прогресу.